2014-2015 н. р.

/Files/images/2.gif

14/11/2014 р. Перська мова – міст дружби між Україною та Іраном

Ісламська Республіка Іран є одним з найбільших економічних партнерів України у регіоні Близького Сходу, країною, у співробітництві з якою наша держава має значний економічний інтерес. Хочеться зазначити, що і культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Іраном динамічно розвивається і включає різноманітні форми (культурно-мистецькі заходи, спортивні змагання, молодіжні обміни, тощо).

В рамках дружніх двохсторонніх відносин між Україною та Ісламською Республікою Іран відбулася тепла зустріч Й.В. пана Мохаммада Бехешті-Монфареда, Посла Ісламської Республіки Іран в Україні та Республіці Молдова (за сумісництвом) та адміністрацією Київської гімназії східних мов №1 на чолі з директором навчального закладу Кітом Ю. П.

Й. В. пана Мохаммада Бехешті-Монфареда супроводжували пан Парвін Гударзі - спеціаліст Посольства Ісламської Республіки Іран в Україніз освіти та пан Хесам Дабір Сійаги - представникПосольства Ісламської Республіки Іран в Україніз науки.

Основною метою візиту почесних гостей є знайомство з славетним навчальним закладом та популяризація перської мови, літератури та культури в Україні, вдосконалення викладання перської мови та літератури, а також інших іранознавчих дисциплін (історії, країнознавства, культури, мистецтва, етнографії, фольклору Ірану); створення умов для самостійної науково-дослідницької роботи вчителів та учнів, зміцнення наукових та культурних зв’язків між Україною та Іраном; організації стажування учнів-іраністів та вчителів у провідних навчальних закладах ІРІ.

Гімназисти вітали поважних гостей не тільки перською мовою, але й мовами країн Сходу, які вивчаються у навчальному закладі.

Й.В. пан Мохаммад Бехешті-Монфаред, Посол Ісламської Республіки Іран в Україні та Республіці Молдова (за сумісництвом) наприкінці зустрічі зазначив: «Кожного разу, коли я виступаю з промовою, я підкреслюю те значення, яке має мова і література, зокрема перська мова і література, як одна з основ для розвитку двосторонніх відносин у галузях культури та науки. Я дуже радий, що в Україні існує значний інтерес до вивчення перської мови. Хочу сказати, що я дуже задоволений і сподіваюся, що найближчим часом, у гімназистів з`явиться можливість відвідати Іран, та познайомитися з культурно-історичною скарбницею мого народу».

/Files/images/12/DSC00191.JPG

/Files/images/12/DSC00187.JPG


24\10\2014

Професор Кйонсанського національного університету (Республіка Корея) пан Джінван Парк - поважний гість КГСМ №1

24 жовтня 2014 року у стінах Київської гімназії східних мов №1 відбулася тепла зустріч з професором Кйонсанського національного університету (Республіка Корея) паном Джінвані Парком.

Пан Джінван Парк – доктор філософії, професор, завідувач відділу Кйонсанського національного університету, Віце-президент Міжнародної ради з «Філософії для дітей» (2009-2011 рр.), президент МО «Філософія для дітей країн Азії та Океанії», Президент Корейської академії навчання філософії в школі, член Міжнародного товариства «Філософська освіта країн Азії та Океанії у розвитку демократії» (ЮНЕСКО). Професор Парк тісно співпрацює з Інститутом філософської освіти та науки НПУ ім. М.П. Драгоманова, університету «Крок», іншими вищими навчальними закладами та неодноразово брав участь у програмі «Освіта для демократії». Почесний гість – автор філософської Програми «Філософія для дітей – формування критичного, креативного та піклуючого мислення» (методика рефлексивного навчання). Пана Парка супроводжували пані Надія Адаменко, доцент кафедри культурології Інституту філософської освіти та науки НПУ ім. М. Драгоманова та перекладач пані Олена Лук`янчук.

Вчителі, гімназисти та батьки чекали на шановного гостя. Мати учениці 5-В класу Суменкової А. спекла українську паляницю, прикрасив її колоссям та пташками з тіста. Гімназисти у національних костюмах двох дружніх народів, зустрівши довгоочікуваного гостя, привітали пана Джінвані Парка українськими та корейськими піснями та віршами. Вчителька корейської мови Сидорчук І. І. разом зі своїми вихованцями ретельно готувалися до зустрічі з видатною людиною, заслуги якої визначені в усьому світі. Пан професор спілкувався з гімназистами корейською та англійською мовами, зазначивши чудове володіння учнями обома мовами.

Директор гімназії Кіт Ю.П. та заступник директора з іноземних мов – Джигора Н. О. провели екскурсію по закладу та показали навчальні кабінети східних мов, бібліотеку, музей етнографії України «Духовна спадщина нашого народу». Пан професор Джінван Парк, подякувавши за теплий, щирий прийом, залишив запис у книзі відгуків, побажавши учням гімназії, педагогам, батькам мирного неба, здоров`я, процвітання, успіхів у навчанні, та великих досягнень у розбудові дружніх взаємовідносин між двома багатокультурними народами України та Кореї.

/Files/images/koreya/IMG_0509.JPG

/Files/images/koreya/IMG_0490.JPG

/Files/images/koreya/IMG_0505.JPG

/Files/images/koreya/IMG_0513.JPG

/Files/images/koreya/IMG_0515.JPG

/Files/images/в3.gif


17/10/2014 р. Цікава екскурсія до гімназійного музею етнографії України «Духовна скарбниця нашого народу»

Маленькі гімназисти - учні 1-А класу разом зі своїм вихователем ГПД Воробей О. А. сьогодні відвідали музей етнографії України КГСМ №1. Учні дізнались про історію створення музею, ознайомились з багатою експозицією, продивились лялькову міні-виставу, де головних героїв представляли народні ляльки-мотанки.

«Щоб по-справжньому пізнати свій народ, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. І не тільки культуру, створену талановитими архітекторами, художниками, музикантами, письменниками, але й ту, яка впродовж багатьох століть творилася і плекалася в народному середовищі. Головна наша мета – зберегти пам'ять про покоління, оскільки не знаючи минулого, не можна будувати майбутнє. Заходячи до музею, ніби опиняєшся у рідній серцю українській хаті: мальована піч, скриня, дерев'яна колиска, мисник, лави, ослін, жердка для одягу, божниця.

У традиціях української хати ми бачимо прояв творчої наснаги народу, його досвіду, знань і художнього смаку. Наприклад, рушники з вишитими зображеннями голубів, півнів, хрестиків, ромбів були своєрідними оберегами, що захищали людину від злих сил. Вагоме значення мала й кольорова символіка: червоний – любов, жага, світло; чорний – смуток, нещастя, горе; зелений – весна, оновлення, життя. Також у музеї представлені різноманітні вироби з кераміки, дерева, соломи, паперу, дитячі іграшки, прядильно-ткацькі знаряддя, килими, писанки, ікони, картини, український національний одяг. » - зазначила під час екскурсії керівник музею Галена О.В.

/Files/images/IMG_0270.JPG

/Files/images/IMG_0287.JPG

/Files/images/IMG_0286.JPG

/Files/images/IMG_0279.JPG

/Files/images/IMG_0276.JPG

22/09/2014 р. УРОКИ МИРУ В ГІМНАЗІЇ

Мир, мирне співжиття, дружба, взаєморозуміння народів – стратегія ХХІ століття.

Гімназійна молодь – за мир!

Під такими гаслами в Київській гімназії східних мов №1 пройшли уроки Миру, присвячені Всесвітньому дню миру.

У їх проведенні, крім педагогів гімназії, взяли участь партнери – Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Служіння заради миру» та культурний центр «Сан» (м. Київ).

Виконавчий директор ВО «Служіння заради миру» Н. М. Машир розповіла про роль миру у світі та історію заснування Всесвітнього дня миру. Заступник директора з навчально-виховної роботи Савченко М. П. загострив увагу учнів на необхідності об`єднання зусиль шкільної молоді у боротьбі за мир, проти російської агресії, за збереження територіальної цілісності, суверенітету України. Учні вшанували хвилиною мовчання пам`ять загиблих українських бійців в АТО на Донбасі, Луганщині.

Японки – волонтери пані Міюкі Судзукі та пані Хісає Міятаре організували майстер-клас із виготовлення ори гамі – журавликів – посланців Миру.

Гімназисти прийняли звернення «До шкільної молоді України».

З гостями гімназії зустрівся та обговорив перспективи співпраці директор навчального закладу Кіт. Ю. П.

Почесні гості з великим задоволенням відвідали експозицію гімназійного етнографічного музею України «Духовно-культурна спадщина нашого народу», зробивши запис у книзі відгуків, побажали колективу гімназії мира, злагоди та плідної праці на освітянській ниві.

Докладніше: wym-1413646346080

/Files/images/IMG_0314.JPG

/Files/images/IMG_02981111111111111111111111111.jpg

Звіт роботи музею КГСМ №1 за 2011-2014 н.р. ви зможете переглянути наприкінці сторінки у доданому файлі

Музей етнографії

«Духовно-культурна спадщина мого народу»

/Files/images/IMG_5918.jpg /Files/images/IMG_4081.jpg /Files/images/DSCF9218.jpg /Files/images/IMG_5962.JPG /Files/images/IMG_6184.jpg /Files/images/IMG_6239.jpg

Основні напрямки роботи роботи музею етнографії Київської гімназії східних мов №1 «Духовно-культурна спадщина мого народу» за 2011-2014 р.

І. Значення гімназійного етнографічного КГСМ №1 музею у системі освіти та виховання.

Шкільний музей відіграє значущу роль у роботі загальноосвітнього навчально-виховного закладу.

Музей – важливий фактор формування суспільної актив­ності школярів, він дає можливість багато бачити власними очима і це робить його могутнім засобом переконання, агітації і пропаганди. Це лабораторія, і са­ме тому, у цих закладах створюються сприятливі умови для індивідуальної і ко­лективної творчості учнів, які допомагають прививати дітям уміння самостійно орієнтуватися у потоці наукової і політичної інформації.

Практика роботи музею викликає у дітей велику зацікавленість до тієї ін­формації, яка в них закладена. Експозиція, фонди музею залучають їх до роботи не тільки у час позакласних занять, але й на уроках з різних предметів. Це до­зволяє підтримувати в учнів інтерес до пошукової роботи. Шкільний музей став важливим виховним центром по залученню юних до вивчення життя і подвигу попередніх поколінь.

З наймолодшого віку в дитини формується любов до прекрасного, до при­роди нашого краю, почуття відповідальності за розумне використання її багатств, устремління до активної участі в охороні навколишнього середовища.

Створені музеї, як правило, багатопрофільні, це: історико-етнографічні, історико-краєзнавчі, народознавчі, побуту та інші. Переважна більшість з них ма­ють розділи, які носять напрямок бойової та трудової слави. Правильно сказано "не знаючи минулого, не можна будувати майбутнього".

Як показав досвід, на базі музеїв педагоги проводять значну роботу щодо виховання підростаючого покоління в дусі любові до Батьківщини, до свого краю, до свого народу. Вони розуміють, що з дитячих років, зі шкільної лави формується у молоді любов до прекрасної природи нашого краю, почуття від­повідальності перед собою, перед майбутнім поколінням.

Що дають музеї учням? Працюючи в них, вони одержують навички творчого мислення, самостійного пошуку необхідної інформації, вчаться застосову­вати діалектично-матеріалістичний підхід до аналізу конкретних явищ природи фактів суспільного життя. Шкільний музей у відповідності до свого профілю розширює і поглиблює знання учнів в певній області науки: історії, географії, біології, мова та літератури, мистецтва і т. д.

Шкільна практика і педагогічний експеримент виробили значну кількість методичних прийомів, видів і форм навчально-виховної роботи у музеї, це: урок-екскурсія, бесіда, конференція, зустріч, самостійна робота учнів з музей­ними матеріалами та інше, або проведення уроків, занять та ін. у класі (навчально­му кабінеті) з використанням оригіналів і копій, спеціально підготовлених ви­ставок і монтажів. Урочна робота шкільного музею повинна виступати в орга­нічній єдності з позакласною. Важливе місце в роботі музею займає екскурсія. І це закономірно, так як музейна експозиція і екскурсійний метод взаємопов'яза­ні. Юні екскурсоводи і лектори складають значну частину музейного активу.

Музей повинен бути місцем проведення різних бесід, зустріч, гурткових занять, учнівських зборів, заочних екскурсій і мандрівок у період підготовки і проведення різних свят.

ІІ. Мета і завдання етнографічного музею КГСМ №1

Положення про шкільний музей визначає його як одну з форм роботи, спрямованої на розвиток творчої самодіяльності, громадської активності учнів. Воно реалізується в процесі збирання, вивчення, обробки, збереження, оформлення та пропаганди матеріалів-першоджерел історії природи і суспільства, що мають виховну та науково-пізнавальну цінність.

У роботі музею широко застосовуються різноманітні форми і методи навчально-виховної роботи (екскурсії, виставки, колекціонування тощо). Шкільний музей, використовуючи їх комплексно, робить більш ефективними, діловими. Це, звичайно, не означає, що музей може замінити всі форми навчально-виховної роботи. Кожна з них розв’язує свої завдання і відрізняється від шкільного музею. Так, виставочна робота має багато спільного з музейною, але не передбачає постійного збереження матеріалів. Їй властиві інші методи обробки та експонування матеріалів.

Шкільний краєзнавчий музей — організаційний центр краєзнавчої роботи школи. Він є ефективним осередком навчання. Експозиція музею дає змогу з найбільшим ефектом використати ілюстративний матеріал для глибокого засвоєння учнями на уроках шкільної програми з географії. Музей відкриває також великі можливості для організації самостійної творчої роботи учнів. Після проведення екскурсій і туристських походів по рідному краю у школі накопичується багато краєзнавчих матеріалів.

Шкільний музей є однією з форм розвитку творчої самодіяльності і громадської активності учнів у процесі збирання, дослідження, обробки, оформлення і пропаганди матеріалів з історії природи і суспільства, які мають виховну і науково-пізнавальну цінність.

Мета і завдання музею — сприяти формуванню в учнів патріотизму, розширенню їхнього світогляду і вихованню пізнавальних інтересів і здібностей, розвитку суспільно-політичної активності, виробленню практичних навичок пошуково-дослідницької роботи, вдосконаленню навчально-виховного процесу. Він є базою для здійснення краєзнавчого принципу у навчанні та вихованні школярів.

Основними завданнями етнографічного музею КГСМ №1 є:

· залучення молоді до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької роботи;

· формування в молоді соціально-громадського досвіду на прикладах історичного минулого України;

· розширення поглиблення загальноосвітньої підготовки молоді засобами позакласної, позашкільної роботи;

· надання допомоги педагогічному колективу навчального закладу у впровадженні активних форм роботи з молоддю;

· вивчення, охорона і пропаганда пам’яток історії, культури рідного краю;

· проведення культурно-освітньої роботи серед молоді, інших верств населення.

ІІІ. Про етнографічний музей Київської гімназії східних мов №1

«Духовно-культурна спадщина мого народу»

Проголошення незалежності України, утворення суверенної держави спонукало наш народ до глибокого вивчення своєї історії, традицій, обрядів, звичаїв, мови тощо. Загальна риса експозицій музеїв цього профілю – це велика кількість побутових речей, інтер'єр української селянської хати, велике зібрання народного одягу, різноманітність вишивок.

Велику роботу учні проводять в пошукових експедиціях, зустрічаються зі старожилами, записують народні пісні, легенди, вивчають побут жителів краю.

Головне завдання ентузіастів-краєзнавців — постійне поповнення, оновлення та вдосконалення експозиції музею. Зміни в природі та житті людей є невичерпним джерелом поповнення експозиції новими матеріалами. Лише за таких умов можна вважати, що туристсько-краєзнавча робота в школі поставлена на належний рівень і музей успішно виконує покладену на нього навчально-виховну роль.

Загальна кількість експонатів – 191, з них музейних предметів основного фонду – 128, які мають велике наукове, пізнавальне і виховне значення. У шкільному музеї систематично проводиться звірка наявності фондів з обліковою документацією. Правильне формування і опис фондів шкільного музею дає змогу в майбутньому повніше і ефективніше використовувати музейні предмети при створенні експозицій і проведенні масових заходів.

У приміщенні шкільного музею створені добрі умови для зберігання і експонування музейних предметів. Основним профілактичним заходом захисту експонатів є регулярне провітрювання приміщення, зволоження повітря, зняття пилу з експонатів, оберігання їх від впливу світла (вигорання). У зв’язку з цим, вікна у приміщенні музею використані як фотовітражі, що забезпечило додаткову експозиційну площу і створило в музеї особливе емоційне забарвлення.

ІV. Комплектування фонду етнографічного музею КГСМ №1

До експонатів музеїв слід віднести такі основні матеріали і предмети:

а)речові (знаряддя праці, зразки виготовленої продукції, предмети побуту, одяг, взуття, меблі, предмети домашнього побуту, військове спорядження, нумізматичні матеріали – монети, медалі, значки і т. д., філателія (марки, конверти, листівки тощо), зразки живої і неживої природи та інше;

б)письмові (книги, газети, рукописи, листи, документи та ін.);

в)картографічні (карти, схеми, маршрути тощо);

г)образотворчі (фотографії, малюнки, живопис, скульптура, гравюра, ткацтво, вишивки, писанкарство і т. п.);

д)культові речі ( ікони, стародруки, церковні атрибути тощо);

е)меморіальні, особисті речі, книги з дарчими автографами та ін.

Комплектування фондіу шкільного музею здійснюється в процесі походів по рідному краю, спостережень за його природою, обстеження різних ланок економічного, соціального і культурного життя, листування з учасниками воєн; зустрічей із старожилами; геологічних, археологічних розвідок, екскурсій та експедицій, що дають змогу зібрати чимало оригінальних документів, речей, зробити записи спогадів тощо.

Важливе джерело комплектування фондів шкільного музею – надходження від окремих осіб та організацій, передані в дар.

Багато для музею роблять самі учні. Наслідком різних видів їх навчальної і позакласної творчої діяльності є велика група матеріалів допоміжного фонду (карти, схеми, таблиці, моделі, макети і т. ін.). Учні виготовляють муляжі, фотокопії і репродукції документів, малюнки, копії творів мистецтва.

Зібраний матеріал, який треба розмістити в експозиції, вивчають, визначають, описують, встановлюють історію, з’ясовують, джерелом якої пізнавальної інформації він може бути, яке його виховне значення. У процесі цієї роботи вони навчаються класифікувати, систематизувати музейні колекції, науково їх описувати.

VІ. Облік і збереження фондів

Важлива ланка роботи шкільного музею – охорона і збереження пам'яток матеріальної і духовної культури. Ця діяльність спрямована на формування в учнів почуття відповідальності за збереження і примноження історико-культурної спадщини нашого народу, інших народів світу, на підготовку і прилучення молоді до виконання свого громадського обов'язку.

В організації обліку і збереження музейного фонду – сукупності музейних предметів, цілеспрямовано зібраних у шкільному музеї, слід виходити з того, що оригінальні пам'ятки матеріальної та духовної культури, які мають наукове, політичне, історичне або художнє значення є всенародним надбанням. На підставі закону України "Про музеї та музейну справу" вони включаються до складу музейного фонду країни. Закон визначає навчальні музеї Вузів, загальноосвітніх навчальних закладів (тобто і шкільні музеї) охоронцями музейного фонду країни і вимагає забезпечити охорону зібраних пам'яток.

За збереження експонатів шкільного музею, організацію їх обліку відповідають директор школи і призначений ним керівник музею – працівник школи, який здійснює керівництво роботою шкільного музею.

Згідно з "Положенням про шкільний музей" музейний фонд залежно від наукової і художньої цінності матеріалів поділяється на дві групи: фонд основний (оригінальні пам'ятки) і допоміжний, що створюється в процесі роботи над експозицією (схеми, діаграми, макети, муляжі, фотокопії).

Матеріали основного музейного фонду є першоджерелами наших знань про історію, економіку, культуру. Науково визначені, датовані, вони використовуються для створення експозиції, у дослідній роботі. До основного фонду завжди належать меморіальні зібрання, кожний примірник естампа, що вважається самостійним оригінальним твором мистецтва.

Відповідно до п.4.3 Положення про музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України та методичних рекомендацій обласного центру туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді, радою музею ведеться документація щкільного музею: інвентарна книга, книга обліку відвідувачів, екскурсій, масових заходів, книга відгуків, акти прийому-передачі експонатів, план роботи.

VІІ. Дослідження історії та культури етнографічним музеєм КГСМ №1

Своєрідна не лише природа краю, а й його історія, тому потрібно організувати дослідження соціально-економічного, культурного розвитку краю на різних етапах його існування (діяльність приватного сектору, колгоспів, радгоспів та інших об'єднань).

Особливе місце у музеї займають етнографічні матеріали. Етнографія – історична наука, яка вивчає народи, їх побут, культуру. Термін "етнографія" складається з давньогрецьких слів "етнос" і "графо" – пишу.

Пошукова робота з етнографії, як вся краєзнавча робота проводиться у формі стаціонарних досліджень або експедицій.

До стаціонарних досліджень залучаються діти всіх вікових груп, педагоги, батьки, громадськість.

Експедиційна пошукова робота проходить в похідних умовах і загін формується, як правило, із старшокласників. При проведенні експедиції обов'язково залучаються учні, які вміють фотографувати, малювати, копіювати, креслити.

Пошукова робота розпочинається із складання програми. Пропонується декілька варіантів тем пошуку: "Історія поселення", "Народне житло", "Народний одяг", "Землеробська (сільськогосподарська) техніка" , "Обрядовість" та інші. Теми можуть мати підтеми: "Землеробство", "Скотарство". "Ремесла". "Городництво і садівництво", "Мисливство", "Бортництво" та ін. Теми можуть носити комплексний характер: "Традиційні ремесла", "Гончарство", "Ткацтво", "Килимарство", "Залізообробні ремесла", а також: "Художня творчість", "Народні пісні, байки, перекази, легенди тощо", "Танці", "Ігри" та ін.

Україна - багатонаціональний край. Тому народний одяг є показником соціально-економічного розвитку суспільства, який змінювався в певні історичні періоди. Ці зміни спостерігаються в тканині, крої, способі носіння, особливостях етнічного оформлення, що виявляється у колористиці, орнаментації, доповненнях і загальному силуеті одягу, оздоблені талісманами й іншими смисловими атрибутами у вигляді розмаїтих застібок, пов'язок, поясів, підвісок, прикрас тощо.

Особливої уваги заслуговує дослідження вишивок, ткацтва, які є характерними саме для даного регіону.

Цікавими є збирання і дослідження зразків писанкарства.

У музеї присутні матеріали про народні промисли (бондарство та бортництво, обробка шкіри та рогу, килимарство, гончарство, ткацтво, бджільництво, обробка волокна, димарство, мисливство і чабанський промисел, обробка дерева, металів, лозоплетіння, плетіння з кукурудзяного листя та ін.).

Чимало цікавих питань виникає у дітей пов'язаних з дослідженням теми "Їжа місцевого населення в різні періоди". Тут слід зібрати різні рецепти та складові приготування тієї чи іншої їжі, блюда.

Розглянемо організацію фольклорно-пошукової, дослідницької роботи учнів. Ця робота є важливим засобом прилучення учнів до народної культури, виховання їх на національних традиціях.

Цінність пошукової і дослідницької роботи полягає в тому, що вона активно сприяє розвиткові усної і писемної мови школярів. Народні прислів'я, приказки, казки (зібрані у шкільному музеї) – багатий матеріал для уроків української мови і літератури. Вони розширюють словниково-фразеологічний запас учнів, допомагають абстрактному сприйняттю життєвих подій і явищ.

Зупинимось на методах збору фольклору. Вони є різними. Першим, коли діти виїжджають на канікули до своїх родичів у село і записують фольклорні твори від батьків, дідусів, бабусь, сусідів, односельчан тощо.

Другим є експедиційним метод, який є більш ефективним.

Об'єктами для спостереження і запису є природне побутування, вечорниці, весілля, народні гуляння.

VІІІ. Виховна робота шкільного музею

Благородні риси в учнів виховує волонтерський рух. Учні не залишаються байдужими, приймаючи участь у дитячих групах милосердя, які працюють під девізом: "Роби людям тільки добро".

Створення шкільного етнографічного музею — це вища стадія туристично-краєзнавчої роботи гімназії, а не її завершення. Нові педагогічні завдання вимагають нових форм туристично-краєзнавчої діяльності. Музей у наш час є постійною творчою лабораторією всього шкільного колективу, робота якого будується на основі цілеспрямованості та ініціативи вчителів і учнів.

Основні напрямки роботи етнографічного музею КГСМ №1

«Духовно-культурна спадщина мого народу»

Зміст роботи Термін Відповідальний
І. Організаційна робота
1.1. Обрати раду етнографічного музею школи на зборах учнів­ського і педагогічного активу музею; обрати голову ради етнографічного музею школи і розподілити обов'язки між членами ради. Вересень Керівник етнографічного музею, актив музею школи.
1.2. Створити сектори: пошукові, фондові, експозиційної роботи , про­світницької роботи. Вересень Керівник етнографічного музею.
1.3. Обговорити та затвердити план роботи етнографічного музею школи. Вересень Керівник музею, члени ради музею.
1.4. Скласти плани роботи секторів етнографічного музею школи Вересень Керівники секторів музею.
1.5. Організувати роботу ради етнографічного музею школи, секторів музею. Протягом року Керівник музею, члени ради музею.
1..6 Заслухати звіти членів секторів етнографіч- ного музею. Протягом року Члени ради музею, керівники секторів музею.
1.7. Організувати підготовку екскурсоводів, лекторів і навчання активу етнографічного музею школи. Вересень Керівник музею, члени ради музею, керівники секторів музею.
1.8. Встановити творчі зв'язки з музеями та пошуковими загонами інших шкіл району. Протягом року Керівник музею, члени ради музею, керівники секторів музею
II. Робота з документацією музею
2.1. Продовжувати облікову роботу різних видів джерел в інвентарній книзі. Протягом року Члени ради музею, керівники секторів музею.
2.2. Проводити облік масових заходів у відповідній книзі. Протягом року Члени ради музею, керівники секторів музею.
2.3. Здійснювати облік проведених екскурсій у відповідній книзі. Протягом року Керівник музею.
2.4. Проводити облік навчальних занять у відповідній книз. Протягом року Члени ради музею, керівники секторів музею.
2.5. Оформити акти прийому експонатів музею. Протягом року Члени ради музею, керівники секторів музею.
2.6. Оформити акти видачі експонатів музею. Протягом року Члени ради музею, керівники секторів музею.
2.7. Підготувати звіт про роботу музею за рік Тра- Червень Керівник музею.
ІІІ. Фондова та експозиційнаробота
3.1. Поповнювати фонди музею шляхом проведення експедицій, по­ходів, екскурсій, а також використовувати інші шляхи комплектування. Протягом року Члени ради музею, члени гуртка «Юні музеєзнавці».
3.2. Облік пам'яток історії та культури, які збері- гаються в музеї, про­водити в порядку, визначеному в нормативних документах Мініс­терства культури і мистецтв України. Протягом року Керівник музею, члени ради музею, керівники секторів музею.
3.3. Організувати роботу щодо зберігання експонатів і комплектуван­ня фондів: основних та допоміжних. Протягом року Керівник музею, члени ради музею, керівники секторів музею.
3.4. Забезпечити відповідність фондів профілю музею. Протя-гом року Члени ради музею.
3.5. Забезпечити належні умови зберігання матеріалів в експозиціях та фондах музею. Протягом року Члени ради музею.
3.6. Створювати нові та поповнювати існуючі експозиції, виставки шкільного етнографічного музею Протягом року Керівник музею, члени ради музею, керівники секторів музею.
3.7. Продовжувати формувати основні і допоміжні фонди музею: 1.Доповнити інтер’єр куточка давньої української хати колискою, столом, лавами, діжею, дідухом, лампадкою. 2. Створити каркас для демонстрації давнього українського чоловічого одягу. 3. Прикрасити розписом макет печі. 4. Виготовити фрагмент плетеного тину і впорядкувати куточок « Народні господарські знаряддя». 5. Оновити горизонтальну пристінну вітрину для зберігання монет та інших цінних речей. 6. Зробити імітацію вогню у печі і лампадці. Протягом року Керівник музею, члени ради музею, керівники секторів музею.
3.8. Здійснювати збирання нових етнографічних матеріалів і експонатів. Протягом року Керівник музею, члени ради музею, керівники секторів музею.
IV. Освітньо-виховна робота
4.1. Організувати участь учнів у шкільних та районних заходах : 1. У шкільних, міських і районних етнографічних, фольклорних та краєзнавчих акціях, святах, конкурсах, фестивалях тощо. 2. У шкільних краєзнавчих читаннях до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка 3. У щорічному загальношкільному «Вишиванкова хода». 4. У заходах до Міжнародного дня української писемності і мови. 5. У мітингу- реквіємі вшанування пам’яті жертв Голодомору. 6. У святі «Святий Миколай»». 7. У Різдвяному дійстві. 8. У шкільних читаннях «Мій край – моя історія жива» Історія України в людях, подіях та експонатах музею»). 9. У шкільній вікторині «Кращий знавець історії Києва» 10. У відзначенні Шевченківських днів «Ми тебе не забули, Тарасе!» 11. У святі «Моє місто у Великодніх дзвонах» 12. В урочистостях з нагоди Дня міста Києва. 13. У відзначенні Дня Матері і Дня родини Протя- гом року Вересень - квітень березень жовтень листопад листопад грудень січень січень лютий березень квітень квітень травень Керівник музею, члени ради музею, заступник директора з виховної роботи,вчителі української мови і літератури, історії, шкільний бібліотекар,класні керівники, учні школи.
4.2. 4,3 Узяти участь районних, міських та всеукраїнських заходах: * загальношкільному конкурсі «Козацькому роду нема переводу»; * загальношкільному конкурсі «У нас одне коріння»; * загальношкільному конкурсі «Вірю в майбутнє твоє, Україно»; * Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості «Об'єднаймося ж, брати мої». Проводити опитування населення, зустрічі із сільськими старожилами, людьми похилого віку, фіксувати їхні спогади, записувати зразки фольклору. Протягом року Протягом року Адміністрація школи, керівник музею, члени ради музею, вчителі історії, географії, української мови та літератури, учні 5-11 класів. Керівник музею, учні школи.
4.4. 4.5 Розробити туристсько-краєзнавчі маршрути: · «Кутками рідного міста». Організувати екскурсії: пішохідні : «Мальовничі місця Києва» до інших міст України. грудень лютий Протягом року Керівник музею, учні, члени ради музею. Керівник музею, члени ради музею, вчителі , учні школи.
4.6. Організувати вивчення культури та побуту рідного краю під час проведення позаурочної роботи за таки­ми напрямами: · вивчення історії, матеріальної і духовної культури села і краю на основі писемних джерел: книг та публікацій у періодичних виданнях; · пошук нових експонатів: старовинних речей, монет, документів, фото, епісто- лярію, ілюстрацій тощо; · дослідження місцевих звичаїв і традицій, фольклорної скарбниці шляхом фіксування усних спогадів людей літнього віку, старожилів, а також розповідей сільських краєзнавців і фольклористів. Протягом року Адміністрація школи, керівник музею, члени ради музею, вчителі української мови і літератури ,історії, народо- знавства, члени гуртка «Юні музеєзнавці», учні школи.
4.7. Провести екскурсії учнів до шкільного музею: тематичні: — «Колиска роду – українська хата»; — прядіння і ткацтво; — «Я візьму той рушник»; --- традиційні господарські знаряддя; --- національне вбрання; --- хатнє начиння і посуд. Протягом року Керівник музею, члени ради музею.
4.8. 4.9 Висвітлювати у шкільній газеті у розділі «Духовні джерела» роботу музею, а також творчі і пошуково-дослідницькі доробки учнів із народознавства і краєзнавства. Сприяти підготовці посібників, буклетів із етнографії та краєзнавства, методичних реко­мендацій із практичної організації досліджень побуту і традицій рідного краю. ПроПротягом року УчиУтелі української мови і літератури, учні АдмАдмііністрація школи, керівники методичних об'єднань учителів школи, керівник етнографічного музею.
V.Краєзнавчо-пошукова та науково-дослідницька діяльність учнів
5.1. Залучати учнів 5-11 класів школи до проведення різних форм і методів шкільних етнографічних досліджень (усне анкетування, інтерв'ю, запис фонограм, спостереження тощо). Протягом року Адміністрація школи, керівник музею, вчителі української мови і літератури, історії.
5.2. Проводити пошукові експедиції під гаслом «В океані рідного народу відкривай духовні острови». Протя- гом року Керівник музею, керівник сектора організації збиральницьких експедицій.
5. 3. Сприяти виробленню навичок пошукової роботи в учнів 5-8 класів, навичок науко во-дослідницької діяльності в учнів 9-11 кл. Протя- гом року Керівник музею, вчителі української мови і літератури, історії.
4,10 Підготувати на базі музею презентацію учнівських проектів: — «Просили батько, просили мати» (весільний обряд); — « І прадіди в струнах бандури живуть» (думи і пісні, кобзарство). Протя- гом року Керівник музею, учителі української мови і літератури, учні 7- 11 класів.
5.5. Вивчити літературу рідного краю, про село, зібрані матеріали узагальнити і укласти антологію. Протя- гом | року Керівник музею.
5.6. Узяти участь у творчих читаннях району та міста Протя- гом року Керівник музею,вчителі української мови і літератури, учні.
5.7. Підготувати буклет «Етнографічний музей Київської гімназії східних мов №1» «Духовно-культурна спадщина мого народу» Протягом року Керівник музею, члени ради музею.
5.8. Сприяти використанню матеріалів шкільного музею в навчально- виховному процесі, для написання рефератів, проектів,науково- дослідницьких робіт членами Малої академії наук, підготовки до науково-практичних народознавчих та краєзнавчих регіональних кон­ференцій. Протягом року Керівник музею, члени ради музею, учителі української мови і літератури, історії.
VI. Робота з науковцями, громадськістю, державними музеями, засобами масової інформації
6.1. Організувати зустрічі учнів школи з науковими співробітниками. Протя- гом року Заступник директора з виховної роботи, керівник музею, вчитель історії .
6.2 . Організувати відвідування музеїв України : Протя- гом року Заступник директора з виховної роботи, керівник музею, вчитель історії, класні керівники.
6.3 . Співпрацювати з місцевими краєзнавцями Протягом року Керівник музею, члени ради музею.
6.4 . Провести День відкритих дверей музею для жителів і гостей села. лютий Учителі української мови і літератури Керівник музею, члени ради музею.
6.6. Проводити культурно-освітню роботу, популяризувати звичаї і традиції регіону серед молоді . Протягом І року Заступник директора з виховної роботи, керівник музею
7.7. Співпрацювати зі шкільною бібліотекою, іншими шкільними і районними музеями та проводити спільно з ними заходи: * екскурсії; * пошукову та науково-дослідницьку роботу; * виставки. Протягом року Адміністрація школи, керівник музею.
7.8 Співпрацювати з регіональними громадськими краєзнавчими організаціями. Протя- гом року Заступник директора виховної роботи, керівник музею, члени ради музею, керівники секторів музею.

ВІРТУАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ ПО МУЗЕЯХ СВІТУ

/Files/images/31985_globus3.gif

Посилання: wym-1410077688759

Музеї - духовні скарбниці, що зберігають безцінні пам''ятки історії, культури та мистецтв, служать суспільству та його розвиткові. Тому головним у музеї є відвідувач. Всім віртуальним відвідувачам музеїв прийде на допомогу даний вебліографічний список. Він пропонує перелік адрес електронних ресурсів відомих музеїв світу та України. Для зручності у користуванні матеріал розміщений в алфавітному порядку назв.

Кiлькiсть переглядiв: 1178